Правила сімейного виховання

14.12.2017    

Створити в родині атмосферу любові й розуміння

• будьте уважними і чутливими до дитини та її проблем. Задовольняйте потребу дитини в емо­ційній допомозі батьків (зміцнення афективного компонента}, оскільки емоційна невлаштованість, поганий настрій блокують прагнення дитини;
• приділяйте дитині достатньо уваги і часу. Присвячуйте дитині хоча б годину на добу даруй­те їй один з вихідних. Проведіть цей день разом — ідіть в парк на атракціони, в зоопарк, просто виїдь­те сім’єю на природу тощо;
• любіть дитину і обов’язково її балуйте. Даруй­те дитині час від часу подарунки і влаштовуйте свята, бо діти дошкільного віку найбільше переживають ра­дощі і щастя під час отримання подарунків і свят;
• ініціюйте спільні справи чи обговорення будь-чого, ведіть у спілкуванні з дитиною. Водночас надавайте їй можливість самостійно опанувати про­блемну ситуацію, а не вказуйте, як діяти;
• висловлюйте дитині свою любов після розв’язання конфлікту, тобто дайте їй зрозуміти, що батьків не влаштовує лише ЇЇ поведінка, а не сама дитина;

Позитивний приклад батьків — найкращий спосіб правильного виховання

• будьте самокритичними, визнавайте недо­ліки у вихованні, гнучко перебудовуйте свої стосун­ки з дитиною за потреби;
• уникайте даремних обіцянок — дані дитині обіцянки слід виконувати;
• ставте себе на місце дитини, аби відчути, ^к занижена чи завищена оцінка батьків веде до пога­ного самопочуття та формування неадекватної са­мооцінки дитини;
• зверніться по консультацію до фахівців за негараздів у поведінці чи розвитку дитини;
• уникайте займенників «завжди» і «ніколи». «Ти завжди думаєш тільки про себе!»; «Ти ніколи не приходиш з вулиці вчасно!». Ці фрази перекону­ють дитину в невмінні поводитися інакше. Ліпше скажіть так: «Інколи я відчуваю, що ти забуваєш про інших»; «Я знаю, що ти позбавишся цієї пога­ної звички і станеш ввічливим (добрим, люблячим] хлопчиком, що поважає інших»;
• уникайте звинувачувальних фраз на кшталт: «Ти мені набрид!»; «Навіщо ти знову так зробив!». Натоміть покажіть своє ставлення до вчинку дитини: «Мені неприємно, коли ти так зі мною розмовляєш»; «Мені боляче, коли сусіди скаржаться на тебе» тощо.

Підтримувати у дитини позитивний образ Я

• зосередьте увагу на правильних вчинках дитини, підкріплюте їх винагородою;
• виховуйте в дитині впевненість в собі, до­помагайте виявити сильні риси, властивості і ви­робити вміння отримувати від цього задоволення. Тобто підтримуйте здатність дитини використо­вувати власні емоційні сили для досягнення успіху в тих сферах, в яких вона сильна;
• навчайте дитину вміння компенсувати все те, що принижує її гідність, щоб вона могла собі сказати: «Можливо, я не найліпше в групі рахую (не усі букви знаю, тощо], зате я дуже гарно спі­ваю»;
• говоріть про ситуацію чи вчинок дитини, без негативних оцінних суджень стосовно її осо­бистості. Висловлювання не мають містити діагно­зу і прогнозу подальшої долі дитини. Обговорюйте лише вчинок і його результат, не принижуйте гід­ність і не вказуйте на недоліки особистості. Усвідом­лення себе залиште самій дитині: «Я люблю тебе, але мені не подобається, коли ти...».

Розповісти у: