Що таке ФФНМ
ФФНМ
Однією з найпоширеніших мовленнєвих вад у дітей дошкільного віку є фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ), який полягає у порушенні фізичного, фізіологічного і психологічного механізмів фонемоутворення при збереженні нормального слуху та інтелекту. За дослідженнями різних авторів Європи та СНД порушення звуковимови спостерігається у 17–42% дітей дошкільного віку, причому існує стійка тенденція до збільшення цього показника. Так за останні п’ять років ці показники зросли більше, ніж на 20%.
Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення
До цієї категорії відносяться діти з нормальним слухом та інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і особливо - фонематичний слух.
Фонематичний слух - це тонкий і систематизований слух, який дозволяє розрізняти і називати фонеми (звуки) рідної мови.
Особливістю фонематичної сторони мовлення дітей з ФФНМ є неправильна вимова звуків у поєднанні з їх перестановками, замінами, пропусками, що призводить до зниження розбірливості мовлення, змазаності, невиразності. Ознакою фонематичного недорозвитку є незавершеність процесу формування звуків, які відрізняються дрібними артикуляційними чи акустичними ознаками. Несформованість звуковимовної системи проявляються так:
- заміни звуків більш простими за вимовою (дзвінкі - глухими, с і ш на ф тощо);
- заміни артикуляційно близьких звуків одним акустично подібним (пом'якшений ш' замість шс' — с тощо);
- правильна вимова звуків за вимогою дорослого поряд з відсутністю або замінами окремих звуків у власному мовленні;
- нестійке використання звуків у мовленні (однакові слова але в різних контекстах діти вимовляють по різному);
- поєднання спотвореної вимови із змішуванням, пропусками звуків тощо.
Кількість звуків, які неправильно вимовляються чи використовуються дітьми в мовленні може досягти великої кількості (16 - 20). Найчастіше виявляються несформованими свистячі та шиплячі звуки, звуки р, л.
Крім означених недоліків вимови та розрізнення звуків при фонематичному недорозвитку інколи спостерігається незначне відставання у формуванні лексико- граматичної будови мовлення: різноманітні помилки у використанні дітьми відмінкових закінчень, при узгодженні прикметників та числівників з іменниками, при використанні прийменників тощо.
Логопедична робота:
• Формування звуковимови.
• Розвиток фонематичного слуху.
• Підготовка до навчання грамоти.
Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті
“Що ти почув?”.
Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.
“Де плескали в долоні?”.
Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.
“Вгадай, хто покликав”.
В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.
“Доручення”.
Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.
“Ехо”.
Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).
“Запам’ятай слова”.
На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).
“Слухаємо музику”.
Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.
Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання
«Впіймай звук!» Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
- звук [а] серед у, у, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.
«Повтори!»Запропонуйте дитині повторити за вами склади
- та-та-да - пі- пи - ат-от
- па-па-ба - мі-ми - ум-ом
- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит
- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк
«Ланцюжок слів» Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
- мак, лак, так, бак;
- тачка, качка, дачка;
- сік, вік, тік, бік;
«Назви слово!»Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.
«Знайди спільний звук!» Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]
- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]
- Аня, агрус, акула, автобус - [а]
- Маша, мак, мама, сом - [м]
«Де звук заховався ?» Визначити місце звука в слові.
Початок слова
Середина слова
Кінець слова
| Розповісти у: |
|