Здійснюємо профілактику

15.04.2020    

Здійснюємо профілактику

 «Уперше до дитячого садка!» — скільки хвилювань та сумнівів пов'язано із цим у кожній родині. Та й для дошкільного закладу прийняття нових вихованців — подія надзвичайно важлива.

Без сумніву, медичному персоналу потрібно добре підготуватися до неї і бути дуже уважним до кожного малюка

Беремо участь в адаптації нових вихованців до умов дошкільного закладу: крок за кроком

 Адаптація у дитячому садку — це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого ко-

лективу до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

• рівень психічного та фізичного розвитку;
• загартованість організму;
• сформованість навичок самообслуговування;
• розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та ви­мог у дошкільному закладі зазвичай нервують дитину та призво­дять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам, ми розробили комплекс заходів медичного, психологічного та педагогічного супроводу адаптації дітей.

Медична сестра здійснює медичний супровід: ще до приходу дити­ни у дитячий садок вона консультує батьків та вихователів, потім конт­ролює стан здоров'я нових вихованців та у разі потреби коригує перебіг адаптації. Тож давайте розглянемо участь медичної сестри в адаптації нових вихованців дошкільного навчального закладу крок за кроком

 Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду

Зазвичай влітку оновлюють інформаційний стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про важливість поступової та завчасної підго­товки дитини до відвідування дитячого садка, про необхідність при­звичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку тощо.

Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу медичній сестрі слід скласти та розмістити на стенді:

•  пам'ятку щодо диспансеризації дитини (див. Додаток 1);
•  поради для батьків, діти яких уперше підуть до дитячого садка (див. Додаток 2);
•  інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та
  поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

На стенді також важливо розмістити довідкову інформацію про регламент роботи медичної сестри: години прийому, графік індивідуальних консультацій, контактний телефон.

 Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих

у дошкільному закладі

Під час батьківських зборів медична сестра має розповісти про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій. Вважаємо, що
на зборах бажано продублювати інформацію, яку вже вивішено на стенді. Запитання особистого характеру можна запропонувати розглянути під час індивідуальних консультацій.

 Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди

Обов'язковою складовою супроводу адаптації є індивідуальні  бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок тощо. Слід з'ясувати, чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися.

Під час індивідуальних бесід важливо тактовно з'ясувати передумови, що можуть уповільнити звикання до умов дошкільного закладу. Наприклад, якщо у матері були ускладнення при пологах чи дитина народилася з масою тіла менше ніж 2500 грамів, під час адаптації дитина може часто хворіти.

Складно адаптуватись буде й тим, хто не звик дотримуватись певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок дня істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі.

 Підбадьорюємо новачків

Створення позитивного мікроклімату у групі традиційно лягає на плечі вихователів, однак медична сестра має також зробити свій внесок. Під час ранкового фільтру спілкування з батьками та зустрічей з дітьми у медичному кабінеті надзвичайно важливо триматися спокійно і доброзичливо, заохочувати їх поділитися своїми проблемами, розповісти про самопочуття.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо диспансеризації дитини

1.  Огляд у педіатра

Починає і завершує кожну диспансеризацію огляд у педіатра. Залежно від віку конституції організму стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології пе­діатр визначає коло фахівців, у яких потрібно пройти огляд, терміни профілактичних щеплень, необхідні лабораторні аналізи. При повторному візиті до лікаря на підставі результатів повного обстеження Ви отримаєте висновок про стан здоров'я своєї ди­тини.

За необхідності педіатр призначить лікування та порадить профілактичні захо­ди для збереження і зміцнення здоров'я, дасть рекомендації щодо харчування, розпо­рядку дня, фізичного виховання (гімнастика, масаж, загартовування).

2.  Огляд в окуліста

У дитячому садку збільшується навантаження на зір дитини, оскільки вона біль­ше часу, ніж удома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які потребують напруження очей. Тому дуже важливо перед початком відвідування до­шкільного закладу організувати огляд дитини окулістом. Фахівець перевірить го­строту зору та виключить можливу патологію очей або за необхідності призначить лікування.

3.  Огляд в отоларинголога

Бажано пройти огляд в отоларинголога, оскільки чимало дітей хворіють на хронічний тонзиліт або розростання глоточної мигдалини (аденоїди). Коли діти по­трапляють до нового середовища, нового колективу, наявні у них хронічні захво­рювання носоглотки можуть загостритися. Медичній сестрі дитячого садка задля здійснення якісного контролю за здоров'ям дитини необхідно отримати вичерпну ін­формацію про стан її носоглотки.

4.  Огляд у стоматолога

Необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також перевірити прикус. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зу­бами та чутливими яснами, і за потреби проведе лікування.

5.  Лабораторні дослідження

При проходженні диспансеризації необхідно зробити загальний аналіз крові. Він покаже вміст гемоглобіну та лейкоцитів. Також на лабораторний аналіз слід подати сечу. Якщо аналізи виявлять інфекційні захворювання сечових шляхів або вульвова- гініт у дівчат, обов'язково зверніть на це увагу медичної сестри дитячого садка.

У дитини, що періодично потерпає від розладів шлунку, закрепів, радимо взяти на лабораторні дослідження кал: аналіз покаже, які складові їжі організм перетрав­лює, а які — ні. За результатами аналізу може знадобитися проведення ультразвуко­вого дослідження органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

6.  Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення бажано зробити не пізніше ніж за місяць до вступу ди­тини до дитячого садка.

Пам'ятка для батьків,

дитина яких уперше піде до дитячого садка

Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

Уникайте будь-яких негативних розмов у сім’ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негатив­не ставлення до відвідування дитячого садка.

 Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім’ї.

 Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).

Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до ту­алету.

Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку — збирати, розбирати.

Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з ін­шими дітьми.

Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини — привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок

Повідомте медичну сестру про стан здоров’я вашого малюка.

Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби — залишіться на тиху годину.

Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім'ї, зокрема неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, їх­ній низький культурний та освітній рівень, зловживання алкоголем.¹

Для адаптації важливою є навіть стать дитини — зазвичай, хлопчики адаптуються важче.

Наявність названих передумов має бути врахована у прогнозі адаптації, який медична сестра складає після диспансеризації дитини.

Під час настановних бесід важливо відповісти на всі запитання батьків, що стосуються здоров'я їхнього малюка, та домовитися про повторну бесіду після медичного обстеження дитини у поліклініці.

Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками

та прогнозуємо ступінь важкості адаптації

Після того, як оформлено медичну картку дитини і батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати харак­тер адаптації майбутнього вихованця.

Середній строк адаптації дітей раннього віку — 10-20 днів, хоч іноді він може збільшуватися до 2-3 місяців. Залежно від передумов, які медична сестра з'ясувала під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.

Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям

дітей до дошкільного закладу

Після проведення зустрічей з батьками медична сестра кон­сультує вихователів та видає їм Адаптаційні листки, заведені на кожну дитину окремо (див. Додаток 3). Для зручності користування Адаптаційними листками медична сестра може запропонувати такі умовні позначки: «•» означає «у нормі», » — погіршення незначні, «>/— значні погіршення.

Під час такої консультації бажано наголосити, щоб вихова­тель звертав увагу на ознаки нервово-психічних розладів ди­тини, помітними ознаками яких є енурез, порушення сну, смок­тання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. Вихователь також здійснює контроль за поведінковими реак­ціями дитини (погіршення настрою, поява агресії, страху, не­стабільність сну, апетиту); звертає увагу на взаємодію дитини з дорослими і дітьми; її ігрову та пізнавальну активність, дотри­мання дисципліни.

Медична сестра має нагадати вихователям, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати дитину спати, проводити будь-які незвичні для дитини оздоровчі процедури, у т. ч. загартовувальні. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов'язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

 Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров’я нових вихованців

Контроль за поведінкою і станом здоров'я малюка у період адаптації починається з першого дня його перебування у дошкільному закладі. Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує психолога дошкільного закладу або лікаря-педіатра про потребу корекції перебігу адаптації.

Нагадаємо, що психолог спостерігає за динамікою нервово-психічного розвитку. У нашому дошкільному закладі всі результати досліджень він заносить до Карт нервово-психічного розвитку дитини раннього віку (див. Додаток 4), які регулярно переглядає медична сестра з метою контролю за станом здоров'я дітей.

Адаптація вважається успішною, якщо емоційно-поведінкові реакції вихованця були слабко виражені і нормалізувалися протягом 20-30 днів,невротичних реакцій не спостерігалось, або вони були незначні і минули протягом 1-2 тижнів без спеціальної корекції, дитина не втратила маси тіла та не хворіла більше одного разу на гостре респіраторне захворювання.

 Якщо ж невтішні прогнози адаптації підтвердились і Карта нервово-психічного розвитку дитини та Адаптаційний листок свід­чать, що малюк адаптується важко, — необхідно встановити додат­ковий щоденний контроль щодо появи у проблемної дитини нових захворювань або загострення хронічних. Діти, які часто хворіють під час адаптації, потребують не тільки медичної допомоги, а й співчут­ливого ставлення. Опинившись без батьків, дитина не повинна за­лишатися сам на сам зі своїми страхами та проблемами

 Процес адаптації дитини полегшують:

•  емоційний контакт
•  тактильний контакт
•  музичні заняття
•  музичний супровід упродовж дня
•  ігри з піском і водою
•  малювання
•  казкотерапія
•  Ароматерапія (під контролем лікаря)

 Крок 7. Беремо участь у корекції процесу адаптації

Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адап­тації може виявити проблеми, причиною яких є незначні, на перший погляд, помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда ме­дичної сестри з батьками (за необхідності до бесіди залучають і вихо­вателя) може істотно посприяти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщені на інформаційному стенді, вар­то передати їм копії пам'яток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, ре­жиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.

Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців

до умов дошкільного закладу

Щоранку медична сестра розпитує батьків про здоров’я дітей та перевіряє наявність довідок про причини відсутності вихованців, що не відвідували дитячий садок понад три дні. Таким чином день медичної сестри починається з контролю за станом фізичного здоров'я дітей. Набуваючи різних форм, такий контроль залишається одним з її пріоритетних завдань

 Контроль за станом фізичного здоров’я дитини

 Статтею 7 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 p. № 2628-ІІІ (далі — Закон про дошкільну освіту) найпершим завданням дошкільної освіти визначено збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини. Медична сестра дошкільного закладу піклується саме про фізичне здоров'я дітей, щодня здійснюючи контроль за фізичним розвитком вихованців.

 Збереження та зміцнення фізичного здоров’я у дошкільному закладі

 Ознаками фізичного здоров'я дитини є відсутність захворю­вань та рівень фізичного (морфофізіологічного) розвитку — а саме, нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток, які підтверджуються віковими антропо- та біометрични­ми показниками (зріст, маса тіла, об'єм грудної клітки, робота серця, дихання тощо).

Відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України від 16 серпня 2010 р. № 1/9-563 з метою повноцінного фізичного розвитку дітей дошкільний навчальний заклад забезпечує про­ведення фізкультурно-оздоровчої роботи, організацію рухової ак­тивності у повсякденному житті та проведення занять з фізичної культури.

Безперечно, за діяльністю зі збереження та зміцнення фізичного здоров'я у дошкільному закладі має бути встановлений пильний на­гляд. Під постійним контролем медичної сестри мають перебувати:

•  рівень фізичного розвитку дітей;
•  навантаження на заняттях з фізкультури;
•  рівень захворюваності у дошкільному закладі.

З цією метою здійснюються щоденні, щомісячні та щокварталь­ні заходи (табл. 1) зі збору й аналізу необхідної інформації та, за по­треби, корекції стану фізичного здоров'я.

 Заходи з контролю за станом фізичного здоров'я дитини

Розподілення дітей на медичні групи та комплектування фізкультурних груп

Згідно з пунктом 4.3 Положення про організацію фізичного ви­ховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та профе­сійно-технічних навчальних закладах України, затвердженого нака­зом Міністерства освіти і науки України від 2 серпня 2005 р. № 458, медичний персонал дошкільного навчального закладу:

•  готує на підставі результатів медичних оглядів проект нака­зу про розподіл учнів на медичні групи;
• комплектує спеціальні медичні групи та надає консультацій­ну допомогу педагогу щодо здійснення освітнього процесу з кожною категорією дітей;
•  визначає допуск дитини до занять після перенесених нею хвороб;
• контролює навантаження на дітей на заняттях з фізкультури спільно з фахівцями — інструкторами з фізкультури, вихова­телями.

Відповідно до пункту 3 статті 34 Закону про дошкільну освіту органи охорони здоров'я, заклади охорони здоров'я разом з органа­ми управління освітою <...> щорічно забезпечують безоплатний ме­дичний огляд дітей, моніторинг і корекцію стану їхнього здоров'я, несуть відповідальність за додержання санітарно-гігієнічних норм, проведення лікувально-профілактичних заходів у дошкільних на­вчальних закладах незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.

 На основі медичного огляду лікар-педіатр під час написання епікризу робить висновок про стан фізичного здоров'я дитини, встановлює медичну групу для занять з фізкультури з метою подальшого правильного дозування навантажень на цих заняттях.

До основної групи зараховують дітей, стан здоров'я яких відповідає віковим нормам фізичного розвитку, а також з незначними відхиленнями у стані здоров'я. Діти беруть участь у всіх формах занять з фізичної культури згідно з програмою.

До підготовчої групи зараховують дітей з відставанням у фізичному розвитку; тих, які часто хворіють катарами; із перезбудженою нервовою системою або функціональною затримкою її розвитку.
Діти виконують усі фізичні вправи за винятком тих, що потребують значних фізичних навантажень (лазіння по канату, стрибки у довжину та висоту з розбігу).

До спеціальної групи зараховують дітей зі значними відхиленнями стану здоров'я від норми, з хронічними захворюваннями (ревматизм, нефрит, гепатит, епілепсія

тощо). Діти потребують індивідуального підходу при проведенні занять з фізкультури, скажімо, обмеження вправ на швидкість, силу, витривалість, наприклад, зменшення часу або дистанції бігу
тощо.

Медична сестра комплектує медичні групи на основі виснов­ків лікаря-педіатра і передає дані вихователям, які згідно з під­пунктом 2.4.5 Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти України від ЗО січня 1998 р. № 32, вносять ці дані до Листків здоров'я вихо­ванців. Також медична сестра контролює навантаження на дітей, що перехворіли; тимчасово зараховує їх до підготовчої групи та повертає до основної, коли стан здоров'я вихованців повертається до норми.

 Контроль за фізичним навантаженням

Медичний персонал та педагоги дошкільного закладу мають стежити за зовнішніми ознаками втоми вихованців під час наванта­жень на заняттях з фізичної культури (табл. 2). Якщо під час занять у дітей раз у раз спостерігаються яскраво виражені ознаки втоми, слід вдатися до заходів, спрямованих на формування та збереження сталого фізичного тонусу організму:

•  змінити змістове наповнення занять з фізичної культури;
•  відкоригувати методику проведення занять;
•  зменшити кількість повторів виконуваних вправ;
•  ввести додаткові паузи для відпочинку тощо.

Розповісти у: