Спів у житті малюка!
Спів є основним засобом музичного виховання. Діти люблять співати і охоче співають. Спів розвиває у дітей музичний слух, почуття ритму, здатність відтворювати голосом мелодії по пам'яті. Так само спів надає велику допомогу і в розвитку мови у дітей.
При співі доводиться вимовляти слова протяжно, співуче, що допомагає правильному, чіткому вимові окремих звуків і слів.
Чи можна вчити дитину співати?
Звичайно, можна і потрібно, але робити це необхідно, знаючи і враховуючи вікові особливості дітей.
Голосовий апарат дитини відрізняється від голосового апарату дорослого. Гортань з голосовими зв'язками в два-три з половиною рази менше, ніж у дорослого. Голосові зв'язки тонкі і короткі. Тому звук дитячого голосу високий, а діапазон (обсяг голосу) від нижнього звуку до верхнього дуже невеликий.
Як зробити так, щоб заняття співом приносили користь і задоволення дитині?
Діти повинні співати природним, високим, світлим звуком, без крику і напруження. Для розвитку чистоти інтонації, перш за все треба вибирати пісні, зручні за діапазоном, тесситуре і диханню. Дуже важливо систематично повторювати з дітьми розучені пісні і при цьому співати їх без інструментального супроводу, максимально виразно, природно, з точною інтонацією і дикцією. Хороший, яскравий, виразний зразок виконання пісні - це основа для виховання у дітей інтересу до співу. Особливо бажано, щоб дорослі співали на високому звучанні, так як, слухаючи таке виконання, діти швидше починають наслідувати його.
Один з найважливіших компонентів співу - дихання. Від характеру дихання залежить якість звучання дитячого голосу (млявий, напружений, тьмяний, дзвінкий). Дихання - це рушійна сила голосу. Щоб голос був сильним і красивим, потрібно розвивати діафрагмальне дихання. Діафрагма - м'яз, що відокремлює грудну клітку від черевної порожнини. Вона є свого роду дверцятами, кватиркою, яка не дає повітрю моментально вийти з нижніх відділів наших легких, тим самим, дозволяючи нам сказати або проспівати цілу фразу. Взагалі таке дихання дуже корисно і для здоров'я людини. Воно сприяє повній вентиляції легенів, посилюється кровообіг, поліпшується обмін речовин. У людей «співаючих» набагато менше зустрічаються захворювання дихальних шляхів.
Існує безліч ігрових вправ, що дозволяють дітям оволодіти диханням «животиком»:
«Собачки» - наслідування гавкоту собаки, дихати, як собачка (після тривалого бігу собака дихає дуже часто, висолопивши язика);
«Насос» - надути «м'ячик» (активний вдих і видих одночасно носом і ротом);
«Вітер» - малювати своїм диханням різні образи вітру (поривами, сильного, спокійного, м'якого і т.д.);
«Задувати свічки на торті»
Ви можете робити ці вправи вдома разом з дитиною.
А що робити, якщо ваша дитина не хоче сам співати? Як зробити так, щоб дитина отримувала задоволення від свого співу?
Поради:
- Не змушуйте дитину співати! Не хвилюйтеся, якщо дитина довго не починає співати. Малюк повинен багато разів почути одну і ту ж пісеньку, перш ніж сам почне її співати. Необхідно, щоб в його пам'яті відклалося правильне звучання, інакше він не побачить різниці між вірним варіантом і своїм власним невпевненим виконанням.
- Ніколи не кажіть дитині, що він співає фальшиво! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов'язана з вірою в себе. Якщо малюк співає невірно, скажіть йому, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослухати подумки, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що у нього немає слуху!
- Хваліть! Частіше хваліть, радійте успіхам малюка, підспівуйте йому.
- Співайте! Не бійтеся співати вдома, навіть якщо це не дуже добре виходить. Говоріть дитині, що співати - це чудово. Співайте разом з ним, щоб співати з іншими членами вашої родини. «Співаючий» людина - щаслива людина! Спів - це своєрідний антидепресант, воно розслабляє, заспокоює, надихає, надихає.
Дозвольте собі бути щасливими - співайте!
| Розповісти у: |
|