«Зрозуміти дитину» пам'ятка для батьків, діти яких переживають кризу трьох років

19.03.2014    

Варто:

•  підтримувати атмосферу любові, ласки, безпеки й забезпечувати захист;

•  давати прості та чіткі інструкції, що ними дитина може керуватись;

•  підтримувати і хвалити за досягнення;

•  учити дитину основних правил безпеки;

•  встановлювати розумні межі поведінки і стежити за їх виконанням;

•  радіти розумовій активності та сприяти її проявам у дитини;

•  приділяти дитині час і забезпечувати можливості для розвитку її мислення;

•  пояснювати дитині, що для чого робити, як робити тощо;

•  дозволяти дитині виражати як позитивні, так і негативні емоції;

•  показати дитині різні способи вираження своїх почуттів;

•  залишатися спокійним під час спалахів гніву дитини — не поступатися, але й не зловживати владою;

•  називати почуття, що їх переживає дитина в конкретній ситуації, та озвучувати їй свої переживання;

•  виражати своє невдоволення лише щодо вчинків дитини, а не до неї самої;

•  утримуватися від суперечок про те, хто має рацію, а хто ні;

•  ставитися до дитини, як до «чудової, надзвичайної трирічки».

Не варто:

•  конкурувати за владу з трирічною дитиною;

•  вважати, що хороші батьки — це ті, в яких дитина слухняна;

•  пригнічувати дитячу активність і самостійність, карати за імпульсивність;

•  ставитися до дитини, як до «жахливої трирічки»;

•  відмовлятися встановлювати межі й вимоги до поведінки дитини;

•  очікувати забагато від дитини, наче вона вже і справді доросла;

•  гадати, що дитина гратиме з іншими дітьми раніше, ніж навчиться грати біля них;

•  соромити та ігнорувати дитину.

Розповісти у: