Перша долікарська допомога при ураженні електричним струмом

11.03.2014    

Небезпечним для людини вважається електричний струм силою понад 0,1 А та напругою до 1000 В. Якщо не надати допомогу потерпілому впродовж 2 хвилин, може настати клінічна смерть, а якщо допомогти негайно, то потерпілого можна врятувати протягом 3-10 хвилин.

При ураженні електричним струмом у потерпілого може настати судома, втрата свідомості, послаблення серцевої діяльності, зупинка дихання або смерть. Наслідок травми залежить від площі ураження і місця дотику. На місці дотику до електричних проводів та інших предметів (пристроїв, інструменту), що перебувають під напругою, можуть виникати опіки.

При ураженні електричним струмом насамперед слід негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення. Відключення електроустановки виконують за допомогою вимикачів, рубильника, а також шляхом роз’єднання контактної мережі живлення (вилка, запобіжник тощо).

У разі неможливості відключення електроустановки слід відтягнути потерпілого від струмоведучих частин, якщо його одяг сухий та відстає від тіла (уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та частин тіла потерпілого), або застосувати підручний ізоляційний матеріал (наприклад, стати на суху дошку, згорток сухого спецодягу) чи скористатися діелектричними рукавицями. При цьому сухою палицею або іншим предметом із ізоляційного матеріалу відкинути від потерпілого провід, що перебуває під напругою (Рис. 1).

Рис. 1. Визволення потерпілого від дії струму в електроустановках понад 1000 В ізолюючою штангою

Якщо потерпілий через судому обхопив електричний провід, що перебуває під напругою, слід розчепити його руки послідовним відгинанням пальців. Надаючи допомогу, необхідно стати на підручний ізоляційний матеріал та користуватися діелектричними рукавицями.

Якщо у потерпілого є дихання і пульс, його необхідно обережно перенести з місця ураження на безпечне рівне місце, підкласти під нього сухий одяг, розстібнути комір одягу, зняти пасок (пояс), за потреби звільнити рот потерпілого від сторонніх предметів (їжі, слини, вставленої щелепи), дати йому понюхати нашатирний спирт і збризкати його обличчя водою. При цьому слід звернути увагу на зіниці — розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. Навіть нормальний стан потерпілого (після ураження струмом) не виключає небезпеки погіршення його стану пізніше, тому потерпілому слід забезпечити повний спокій, йому не можна дозволяти продовжувати працювати. Дозволити стати до роботи може лише медичний працівник.

Якщо потерпілий, якого звільнено від дії електричного струму, є непритомним, не дихає і у нього немає пульсу, його заборонено транспортувати. Слід негайно почати оживлення, попередньо викликавши швидку медичну допомогу. Необхідно провести потерпілому штучне дихання і зовнішній (непрямий) масаж серця на місці, поки він не опритомніє. Штучне дихання проводять за відсутності ознак пошкодження грудини методом «з рота в рот» або «з рота в ніс». При цьому не слід надавлювати на верхню частину груднини, ребра, м’які тканини, печінку, оскільки можна їх пошкодити.

Порядок проведення штучного дихання (Рис. 2):

• стати ліворуч потерпілого, підкласти під його голову ліву руку, а правою надавити на його лоб, щоб закинути голову і забезпечити вільну прохідність гортані;
• покласти під лопатки потерпілого згорток одягу, видалити з рота слиз або сторонні предмети (їжу, вставну щелепу), перевірити положення язика;
• зробити 2–3 глибоких вдихи та вдути крізь спеціальну трубку, марлю або хустинку повітря зі свого рота до рота або носа потерпілого. При вдуванні через рот — закрити потерпілому ніс, при вдуванні через ніс — прикрити рот.
• частота вдування до рота або носа потерпілого має бути не більша ніж 15–16 разів на хвилину;
• після припинення штучного дихання рот або ніс потерпілого звільнюють, щоб не заважати вільному видиху;
• якщо серце потерпілого не працює, разом зі штучним диханням роблять масаж серця.

Рис. 2. Прийоми штучного дихання способом «з рота в рот»:

а — закидання голови руками; б — закидання голови за допомогою валика; в — вдування повітря.

Порядок проведення зовнішнього (непрямого) масажу серця, коли потерпілий лежить на спині (Рис. 3):

• підкласти під спину валик (згорток одягу);
• якнайшвидше звільнити грудну клітку потерпілого від одягу, що стискає;
• покласти свою руку на грудну клітку потерпілого так, щоб великі пальці розташовувались біля нижнього кінця грудини;
• натискати на грудну клітку з силою, що дає змогу посунути грудну клітку на 3–4 см;
• швидко прибирати руки від грудної клітки після кожного натискування, щоб не заважати вільному її розправленню;
• викликати дихання ритмічними надавлюваннями на грудну клітку 15–20 разів на хвилину;
• зробити перерву на 2–3 секунди (на час видиху і початок вдиху) після 3–4 натискувань, після чого повторити масаж.

Рис. 3. Прийоми зовнішнього (непрямого) масажу серця: а — місце надавлювання на грудну клітку;
б — положення рук при проведенні масажу серця і визначення пульсу на сонній артерії.

Порядок проведення зовнішнього (непрямого) масажу серця, коли потерпілий лежить на животі:

• випростати руки потерпілого вперед;
• стати на коліна так, щоб ноги потерпілого знаходились між колінами особи, що робить масаж серця;
• надавлювати на спину потерпілого по обидва боки хребта та відводити руки з періодичністю 15–20 разів на хвилину, викликаючи дихання.
• Якщо серце потерпілого не працює, разом зі штучним диханням роблять масаж серця, для чого після 2–3 штучних видихів 4–6 разів натискають на грудну клітку. Робити одночасно штучне дихання і зовнішній масаж серця може як одна, так і дві особи (Рис. 4).

Рис. 4 . Проведення одночасно штучного дихання і зовнішнього масажу серця:

а — допомогу надає одна особа; б — допомогу надають дві особи

• Перші ознаки того, що потерпілий опритомнює: зіниці звужуються, з’являється самостійне дихання, зменшується синюшність шкіри і з’являється пульс (бувають випадки, що вказані ознаки є, утім пульс довго не з’являється, що вказує на наявність у потерпілого фібриляції серця, тому не можна припиняти надання допомоги до прибуття медичних працівників).
• Констатувати смерть має право лише медичний працівник.

Розповісти у: