заклад дошкільної освіти №26
Центр розвитку дитини, м. Суми

Оголошення

ВІТАЄМО

Шановкі колеги!
Далі

(0542) 25-01-91
050 777 00 98 Наталія Анатоліївна

dnz26metod@i.ua

www.facebook.com/laskavushka

м. Суми, 40022
пров. лікаря Івана Дерев'янка, б.3

Новини

08.02.2017

Як формувати психологічну готовність дитини до школи?

Дошкільник насамперед прагне бути схожим на дорослих, тож взаємодія з дорослим значно активізує пошукову, експерименталь­ну, пізнавальну, рухову, художньо-естетичну, мовленнєву та кому­нікативну діяльність дітей. Адже разом із дорослим їм усе робити цікавіше. Саме на активну взаємодію з дорослим дитина найлегше відволікається від комп’ютерних ігор та мультиків. Тож батькам слід усвідомити, що життя їхньої дитини багато в чому залежить саме від них.

Щоденне доброзичливе, цікаве, емоційно насичене спілку­вання батьків із дитиною допомагає їй усвідомити любов до себе, визнання сім’єю її інтересів, робить дитину впевненою та стійкою до негараздів.

Зокрема, спільні прогулянки:

  • активізують дитячу пізнавальну активність;
  • стимулюють спостережливість;
  • допомагають вивчати навколишній світ.

Батькам слід навчати дитину усвідомлювати прості причинно-наслідкові зв’язки:

  • птахи відлітають на південь, тому що їм холодно;
  • дерева хитаються від того, що віє вітер, тощо.

Не варто шкодувати часу, щоб поспостерігати за сезонними змі­нами в лісі чи парку, а також за птахами й дрібними тваринами, які там проживають (білки, їжаки, жаби тощо).

Можна провести й кілька «лабораторних робіт»:

  • перетворити воду на лід чи пару;
  • виростити кристали з кухонної солі;
  • проростити на підвіконні квасолю або пшеницю.

Довірливі дитячо-батьківські взаємини є одним з найважливіших чинників успішного шкільного старту дитини

Велику роль слід відводити провідній діяльності дошкільника - грі. Ігрова мотивація спонукає дитину:

  • приймати правила та діяти відповідно до них;
  • враховувати позицію партнера, слухати його;
  • формулювати свої думки так, щоб вони були зрозумілі іншим;
  • шукати відсутню інформацію;
  • оволодівати новими вміннями;
  • набувати адекватної самооцінки тощо.

 

Я, моя сім'я і світ навколо

Основні запитання, які допоможуть батькам
якнайліпше підготувати дитину до співбесіди в школі

 Я сам

Батькам варто впевнитися, що дитина знає:

-       своє повне ім'я та дату народження;

-       домашню адресу і телефон.

Майбутній першокласник має вміти виразно та зрозуміло розповісти про:

-       свої захоплення й улюблені заняття;

-       симпатії та антипатії;

-       друзів із дитячого садка та подвір'я;

-       розпорядок дня тощо.

Окрім того, у дитини до шести років має бути чітко сформоване уявлення про своє тіло:

-       назви частин тіла;

-       їхні функції (хоча б у загальних рисах].

Моя сім’я

Звичайно, до 1-го класу дитина вже знає, хто входить до складу її сім'ї. Проте її можуть розпиту­вати про вік та професію її родичів. При цьому в до­шкільників виникають найбільші труднощі. Діти часто насилу уявляють собі, де працюють їхні бать­ки, а тим паче рідко розуміють, чим вони займають­ся у загадковому «офісі». Тому батькам слід деталь­но розповісти про свою роботу:

-       як правильно називається професія мами/тата;

-       як називається місце роботи мами/тата;

-       у чому полягають службові обов’язки мами/тата.

Якщо це можливо, бажано привести дитину до себе на роботу — так їй легше буде все зрозумі­ти. Якщо такої можливості немає, варто показати їй відповідні фотографії, розказати, чим займаються батьки та інші працівники.

Іноді запитання вчителів пов’язані з родинни­ми зв’язками:

-       Ким ти доводишся бабусі?

-       А тато мамі?

-       А тато дідусеві?

Щоб розібратися в хитросплетіннях сімейних стосунків, можна намалювати маленьке генеалогіч­не дерево, наклеїти на нього фотографії родичів та підписати, хто кому і ким доводиться.

Також слід упевнити майбутнього першоклас­ника, що йдеться лише про кровну спорідненість. Тому навіть якщо дитина справедливо вважає улю­бленого лабрадора повноправним членом сім’ї, не варто говорити про це всерйоз.

Світ навколо мене

Ерудиція сучасних дошкільників значно відріз­няється від світогляду їхніх однолітків 20-30 років тому. Цьому, зокрема, сприяють дитячі енциклопе­дії, розвивальні телепрограми та інтернет. Але не­рідко шестирічну дитину, яка впевнено розмірко­вує про різновиди доісторичної фауни та чорні діри, може загнати у глухий кут найпростіше запитання про ознаки змін пір року або про назву сусідньої річки. Однак саме базові уявлення про світ, розумін­ня причинно-наслідкових зв’язків між найпрості­шими природними явищами становлять той базис знань, на які опирається вчитель, коли планує на­вчальний процес у першому класі.

Уявлення про простір

Майбутній школяр має знати:

-       як називається місто (село) і країна, де він проживає;

-       які природні об'єкти розміщені поруч (ліси, парки, водойми, гори) і як вони називаються;

-       які тварини та птахи мешкають у цій при­родній зоні;

-       які головні пам’ятки культури розміщені в місті (селі).

Уявлення про час

Батькам слід переконатися, що дитина знає:

-       що таке годинники та як ними користува­тися;

-       скільки годин у добі;

-       як називаються пори року і місяці, який мі­сяць до якої пори року належить;

-       за якими ознаками визначають настання пори року (зміни в природі, поведінка тварин і пта­хів, зміни температури повітря).

 


Розповісти у: facebook В контакте Twitter LiveJournal