ЛАСКАВУШКА

заклад дошкільної освіти №26
Центр розвитку дитини, м. Суми
Методична робота » Гуртки » Вокал

Вокал

13.02.2020   Роздрукувати  
Коваль 
Еліна Германівна
музичний керівник
 
     Природа наділяє людей різними музичними задатками. Одні мають чудовий слух і без зусиль правильно інтонують мелодії, інші – добре чують, але не можуть відтворити інтонацію голосом. Лише створення відповідних умов дає змогу вродженим задаткам перерости у музичні здібності, обдарованість, чи навіть талант. Тож аби розвинути музичні здібності та удосконалити вокальні можливості, варто цілеспрямовано та систематично проводити з дошкільниками відповідну роботу.
    Обов’язковою умовою ефективного навчання дітей є яскравий показ педагога: чи то емоції, чи то руху, чи то інтонації. Дорослий має добре володіти своїм голосом і багато співати під час заняття. Жести, мелодику голосу діти легко копіюють і переймають без особливих роз’яснень. Адже найпотужнішим механізмом набуття будь-яких знань і досвіду в цьому віці є наслідування.
   Кожне заняття зі співу обов’язково слід починати з настроювання голосового апарату дітей на головне (фальцетне) звучання, яке передбачає послідовне виконання підготовчих прав. Такі вправи дають змогу:
-   роздихатися – розрухатися. Діти виконують кілька вправ на дихання, які потім поєднуються з руками тіла ( махання руками, повороти тулуба тощо);
-   розрезонуватися у мовленнєвому діапазоні. Діти залучають до роботи основні резонатори шляхом мелодекламації,  тобто протяжного, виразного читання вірша;
-   «розмукатися» у мовленні та співі, починаючи з примарних тонів мовленнєвого діапазону. Діти вимовляють звук «м», «ме», «му»; потім – слова, які починаються на ці склади.
     Пісні, вправи мають відповідати вокально-технічному та загальному музичному рівню маленьких співаків. Бажано, щоб діапазон композиції не напружував їхні голоси, а мелодії творів – подобалися дітям і легко ними засвоювалися: будувалися на інтервалах-консонансах, інтонаційні ходи яких діти ліпше опановують.
    У підборі пісень для дітей дошкільного віку музичний керівник насамперед повинен враховувати співочий діапазон своїх виконавців, властиве їм коротке дихання, естетичні завдання та про розширення музично – художнього світогляду дитини. Для цього необхідно охоплювати різні жанри та стилі. Один із важливих критеріїв у доборі співочого репертуару – психофізичні можливості конкретної дитини. Дотримання цих чинників забезпечить нормальний поступовий розвиток голосу, створить міцний фундамент для укріплення голосового апарату, накопичення вокальних навичок та вмінь.
    Під час співу діти вчаться:
-  стежити за своїм диханням, за правильним звукоутворенням та дикцією, чистотою інтонації. За ритмічним малюнком пісні тощо;
-  прислухатися до виконання мелодії на фортепіано;
-  порівнювати свій спів зі співом інших;
-  злагоджено виконувати пісні під час колективного співу.
     Щоб розв’язати ці завдання, музичний керівник має використовувати певні методичні прийоми:
-  застосування диригентського жесту під час роботи з дітьми над темпом та динамікою твору;
-  показ напрямку руху мелодії за допомогою руки;
-  виконання вокальних вправ та по співок для покращення чистоти інтонування, для формування правильного звукоутворення та дихання;
-  виконання різних ігрових вправ на покращення дикції та відчуття ритму.
 
     Формування співочих навичок – один з найбільш складних і важливих розділів музичного виховання дітей дошкільного віку. Тому необхідно не тільки добре володіти методикою навчання співу, але й берегти голос дитини, добираючи такі прийоми вокальної роботи, які б найбільш ефективно сприяли розвитку вокальних здібностей дітей. Також важливими є системність і послідовність вокальної роботи з дошкільниками із врахуванням фізіологічних та вокальних особливостей кожної дитини.
 

Розповісти у: facebook В контакте Twitter LiveJournal