Заїкання у дітей дошкільного віку, та методи його подолання в умовах групи компенсуючого типу
Мовленнєва функція є однією з найважливіших психічних функцій людини.
В процесі мовленнєвого розвитку у дитини формуються вищі форми пізнавальної діяльності. Багате і правильне мовлення допомагає дитині з легкістю висловлювати свої думки, дає можливість якісно пізнавати дійсність, будувати відносини з однолітками та дорослими. Будь-яке порушення мовленнєвого розвитку відображується на діяльності та поведінці дитини, утруднює спілкування з іншими людьми. Наявність мовленнєвих недоліків у дитини може викликати труднощі адаптації до самостійного життя, обмежити сферу діяльності у майбутньому, негативно вплине на наміри, виборі життєвих орієнтирів та реалізації потенційних можливостей. Тому важливо піклуватися про своєчасне формування мовлення дитини, про її правильність та чистоту, попереджувати та виправляти будь-які недоліки, в тому числі порушення темпо-ритмічної організації мовлення, яке обумовлено судомним станом м’язів мовленнєвого апарату, а саме – заїкання. У світі заїкаються біля 1% дорослих і 2-3 % дітей. Таке співвідношення дало змогу назвати заїкання дитячою хворобою. Спеціалісти вважають діапазон від 1,5-2 до 5-6 років критичним для виникнення заїкання.
Досвід практичної роботи показав, що подолання такого дефекту, як заїкання, має бути комплексним. Під комплексним підходом розуміють вплив на різні сторони психофізичного стану дитини, яка заїкається, різними засобами й зусиллями різних спеціалістів. До цього комплексу, крім логопедичних занять, входять лікувальні препарати та процедури, психотерапія, лікувальна фізкультура, логоритміка. Правильна організація логопедичного процесу в дошкільному навчальному закладі дозволяє подолати або пом’якшити мовленнєві та психологічні порушення дитини, яка заїкається. Основним елементом логопедичної роботи є планування, організація та проведення логопедичних занять.
Метою занять є:
- постановка діафрагмального дихання;
- корекція плавності мовленнєвого дихання ;
- організація фонаційного дихання;
- зняття судом артикуляційного апарату та інших м’язів , що не беруть участі в мовленні;
- формування навичок чіткої артикуляції та вимови;
- формування інтонаційної виразності мовлення;
- стабілізація темпу і ритму мовлення;
- координація мовлення з рухом;
- розвиток дрібної, загальної моторики, сенсорики;
- формування дитини як особистості;
- корегування всіх психічних процесів.
Вся робота в групі поділяється на етапи, підпорядковується певним мовленнєвим режимам.
І етап — режим відносного мовчання.
ІІ етап — шепітне мовлення (під час виховання шепітного мовлення діти, оточуючі у дитячому садку та вдома спілкуються пошепки).
ІІІ етап — сполучене мовлення (виховання спільного мовлення логопеда і дитини).
ІV етап — відображене мовлення (при відображеному мовленні діти засвоюють просодичні компоненти мовлення: темп, ритм, інтонацію, виразність, паузацію, вчаться зливати склади, слова одне з одними так, щоб фраза промовлялась як одне слово — плавно).
V етап — питально-відповідне мовлення.
Цей етап розподіляється на 2 періоди:
- дитина відповідає на запитання повною фразою, її відповідь починається зі слів людини, що запитує.
- запитання ставиться таким чином, що в нього не включені всі слова, необхідні для відповіді.
VІ етап — самостійне мовлення.
Цей етап включає 3 розділи:
- мовлення, яке супроводжує дії (дитина виконує дію і коментує її);
- мовлення, яке завершує дію (дитина виконує дію, а потім її коментує);
- мовлення, яке попереджує дію (дитина каже про дію, а потім виконує її).
VІІ етап — закріплення довільного спілкування (на цьому етапі закріплюється вміння спілкуватися в різних ситуаціях на матеріалі будь-якої мовленнєвої складності.
Заняття плануються 3 рази на тиждень згідно лексичної теми по підгрупах впродовж 15-20 хвилин і мають ігрову форму, тому що гра — це і форма спілкування, і форма виховання, і форма навчання дитини. Поданий матеріал у конспектах занять містить: вправи на зняття м’язової напруги, розвиток фізіологічного та мовленнєвого дихання, голосові вправи, розвиток мімічної мускулатури,розвиток загальних мовленнєвих та психічних процесів, мовленнєві вправи з формування плавного мовлення, релаксація, самомасаж, розвиток дрібної моторики, поєднання мовлення з рухами.