Опіки бувають:

-       термічні — спричинені дією температури (теплом або холодом);

-       хімічні — спричинені дією хімічних речовин та сполук (кислот або лугів);

-       електричні — спричинені дією електричного струму або електричної дуги.

Після надання першої долікарської допомоги при опіках потерпілого необхідно доставити до медичного закладу.

 Надання першої долікарської допомоги при теплових термічних опіках:

• при опіках вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпечене місце водою та в жодному разі не проколювати пухирі;
• при опіках I ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють антисептичними засобами та етиловим спиртом;
• при опіках II ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом або 3%-вим марганцевим розчином;
• при опіках III ступеня (ушкодження тканини шкіри) рану накривають стерильною пов’язкою та викликають медичного працівника.

При тепловому або сонячному ударах відбувається приплив крові до мозку, потерпілий відчуває раптову слабкість, головний біль, блювотний позив, нестачу повітря, потемніння в очах, важке дихання та може знепритомніти. Потерпілого слід:

• перевести (перенести) з жаркого приміщення у затінене, прохолодне місце;
• забезпечити приплив свіжого повітря;
• покласти так, щоб голова була вище тулуба;
• розстібнути одяг, що стискає дихання;
• покласти на голову холодний предмет, обличчя і груди змочити холодною водою;
• ати понюхати нашатирний спирт.

Якщо потерпілий притомний, дати йому випити 15–20 крапель настоянки валер’янки (на одну третину склянки води).

Обмороження — це термічне ураження тканин організму, що виникає через дію холоду. Основною причиною такого пошкодження є спазм капілярів шкіри, який є реакцією на охолодження — так організм намагається зберегти тепло, енергію.

Обмороження посилюють тісне взуття й одяг, що ускладнюють кровообіг, стан алкогольного та наркотичного сп’яніння. Перші ознаки обмороження спостерігаються на незахищених частинах тіла. Спочатку з’являється блідість ділянок шкіри, поколювання, незначний біль, а потім ці ділянки шкіри німіють. Щоб запобігти обмороженню, слід змастити відкриті частини тіла жиром або кремом — це затримує у шкірі тепло.

Існує 4 ступеня обмороження:

I — після зігрівання на ділянках обмороження виникає набряк, шкіра має синюшний відтінок;

II — на ділянках ураження формуються білі пухирі, наповнені прозорою рідиною;

III — пухирі містять кров’яну рідину; через добу-дві на їх місці формуються місця некрозу (омертвіння), які пізніше відділяються і заміщуються рубцями;

IV — уражаються, крім шкіри, ще й сухожилля, м’язи, кістки; процес загоювання може тривати тижні й місяці.

 Надання першої долікарської допомоги при обмороженні:

• розтирати збілілі ділянки шкіри до почервоніння і появи відчуття поколювання. Можна розтирати сухою фланелевою або м’якою шерстяною тканиною. Уражене місце можна змастити лікувальними засобами (наприклад, мазями «Пантенол», «Рятівник»). Не можна проколювати пухирі;
• у разі обмороження кінцівок необхідно віднести потерпілого у тепле приміщення, зняти з нього верхній одяг та взуття. Якщо взуття не знімається — його слід розрізати. Надалі вжити заходів щодо загального зігрівання потерпілого (наприклад, накрити теплою ковдрою);
• кінцівки потерпілого слід помістити у посудину з теплою водою, нагрітою до 36–37 °С. Поступово додаючи гарячу воду, протягом 20 хвилин доводити температуру води у посудині до 39–40 °С та далі підтримувати її на такому рівні. Після того як температура тіла і пульс нормалізуються, обморожені ділянки необхідно протерти насухо. Бажано зробити масаж обморожених ділянок та дати потерпілому випити теплу рідину (наприклад, чай);
• потерпілому не рекомендовано вживати спиртні напої, оскільки вони сприяють різкому розширенню спазмованих капілярів, що може призвести до їх розриву. Якщо потерпілий відчуває біль, то можна дати йому знеболювальні таблетки. Потім — направити потерпілого до медичного закладу.

При електричних опіках для зняття болю слід дати потерпілому знеболювальне (наприклад, амідопірин (0,5 г) чи анальгін (0,5–1 г)). Уникаючи травмування обпеченої ділянки тіла, на уражену ділянку слід накласти суху антисептичну пов’язку. Не дозволяється промивати місце опіку етиловим спиртом та самостійно знімати залишки горілого одягу.

При опіку очей електричною дугою необхідно накласти холодну примочку із розчином борної кислоти.

У випадку опікового шоку потерпілого слід зігріти. Не можна зривати пухирі, видаляти з обпеченого місця мастику, каніфоль та інші смолисті речовини (якщо вони є), оскільки під час їх видалення можна здерти обпечену шкіру, що може призвести до зараження рани.

При хімічних опіках важливо якнайшвидше зменшити концентрацію хімічної речовини та час її дії на потерпілого. Якщо на шкіру потрапили кислоти або луг, ушкоджені ділянки шкіри слід промивати проточною водою з-під крана, гумового шланга або відра протягом 15–20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-вим розчином питної соди, а обпечену лугом — 3%-вим розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. Якщо кислота або луг потрапили на шкіру через одяг, то спочатку слід змити їх водою з одягу, потім обережно розрізати і зняти з потерпілого мокрий одяг, після чого промити шкіру.

У разі потрапляння кислоти або лугу на слизову оболонку очей їх необхідно промивати цівкою води протягом 15–20 хвилин, після цього при ураженні очей кислотою промити їх 2%-вим розчином питної соди, а при ураженні лугом — 2%-вим розчином борної кислоти.

 При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3%-вим розчином оцтової кислоти або 3%-вим розчином борної кислоти, а при опіках кислотою — 5%-вим розчином питної соди.

 При потраплянні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-вим розчином питної соди, при потраплянні лугу — розпиленим 3%-вим розчином борної кислоти.

При потраплянні на шкіру сірчаної кислоти або лугу у вигляді твердої речовини слід обтерти її сухою ватою або тканиною, а уражене місце промити водою. Після промивання уражене місце треба обробити нейтралізуючим розчином (зробити примочки або накласти пов’язку). При опіках шкіри кислотою слід зробити примочки розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). Далі допомогу при хімічних опіках надають так само, як і при термічних.